Фразу «краще, ніж було» в Україні чути з 2023 року, і зазвичай її розуміють як обіцянку кращого ремонту: рівніші дороги, новіші вікна. За нею стоїть інша ідея, старша за нашу війну: Build Back Better - це підхід до відновлення після катастроф, у якому головне питання не «як повернути як було», а «як зробити, щоб наступного разу втрати були меншими». В українських документах цей принцип записаний з 2023 року. У кошторисах його майже немає.
Звідки взявся принцип Build Back Better
Сендайська рамкова програма зі зниження ризику лих - це документ, за яким країни планують дії щодо катастроф: від землетрусів і повеней до техногенних аварій. Горизонт програми - 2015-2030 роки.
У програмі чотири пріоритети. Четвертий сформульований так: посилення готовності до лих для ефективного реагування та «Build Back Better» у відновленні, реабілітації й реконструкції.
Кого Пріоритет 4 називає окремо
У Пріоритеті 4 сказано й про людей, яких зазвичай не питають:
- жінки й люди з інвалідністю мають бути серед тих, хто відкрито веде відбудову й ухвалює рішення на етапах реагування та реконструкції;
- доступність закладають у проєкт на старті, коли її ще дешево передбачити.
Що це означає на практиці
Різницю між ремонтом і відновленням за принципом «краще, ніж було» видно на конкретних рішеннях.
| Відновити як було | Відновити краще, ніж було |
|---|---|
| Полагодити ту саму повітряну лінію електропередачі | Винести мережу під землю, додати місцеву генерацію й накопичувач |
| Засклити школу тим самим склом | Утеплити будівлю, поставити енергоощадні вікна, облаштувати укриття, доступне для маломобільних людей |
| Замінити прорвану ділянку водогону | Перекласти мережу з урахуванням реальної кількості мешканців і втрат води |
| Відбудувати будинок на тому самому місці за старим планом | Переглянути планування вулиці: під’їзди для техніки, укриття поруч, безбар’єрність |
Різниця між колонками - це різниця між двома бюджетами. Ліва економить гроші сьогодні й повертається новим ремонтом після наступного удару. Права забирає більше на старті, зате знімає з громади частину майбутніх рахунків за тепло, воду й ремонти.
Як принцип потрапив в українську практику
Уряд ухвалив цю постанову 25 квітня 2023 року. До експериментального проєкту увійшли шість населених пунктів:
- Бородянка
- Мощун
- Посад-Покровське
- Тростянець
- Циркуни
- Ягідне
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль тоді назвав Build Back Better одним з основних принципів і пояснив:
Де принцип буксує
Гасло прозвучало в урядовій промові, а в процедуру не потрапило. За перший рік експерименту розрив видно в чотирьох місцях - їх зафіксувала Transparency International.
Покращення не стало обов’язковим
Умови про обов’язкове покращення в Порядку реалізації проєкту немає. Відновив пошкоджений об’єкт до колишнього стану - формально виконав програму.
Критерій відбору не витримали
Визначальним мав бути рівень руйнувань. Але список цього не витримав:
| Населений пункт | Що показували оцінки |
|---|---|
| Мощун | понад 70% споруд пошкоджено або зруйновано (2 тис. будівель, дані RebuildUA) |
| Бородянка | загальний рівень руйнувань 15% |
Автори розбору пишуть про «відсутність єдиного підходу» до відбору.
Громаду винесли за дужки
Участь місцевого самоврядування в проєкті зробили необов’язковою: переліки об’єктів складають обласні військові адміністрації, а як і в які строки громада подає свої пропозиції, процедура не пише.
Гроші зупинилися
У 2023 році із запланованих 3,3 млрд грн виділили трохи більше пів мільярда гривень, а у 2024-му фінансування експерименту зупинилося. За перший рік з понад 300 запланованих об’єктів роботи завершили лише на одному.
Ці факти не привід відмовлятися від принципу. Вони показують, де він розсипається: між гаслом і проєктною документацією немає ланки, яка перетворює перше на друге.
Підтримайте наш фонд
46 234
Що з цього випливає для громади
Порядок реалізації експериментального проєкту не вимагає покращувати характеристики об’єкта при відновленні. Отже вимогу пише той, хто замовляє роботи й готує документи, - громада.
Найчастіше покращення губиться на двох сторінках: у технічному завданні, де його не написали, і в кошторисі, де його зрізали на етапі узгодження. Далі жоден підрядник його не додасть, бо платять за те, що стоїть у кошторисі.
П’ять кроків, які це закривають:
Пишіть покращення в технічне завдання й кошторис
Клас енергоефективності, доступність, підземні мережі, укриття мають стояти в документі, за яким рахують гроші. У пояснювальній записці вони нічого не важать.
Рахуйте, скільки об’єкт коштує в утриманні
Утеплення й власна генерація повертаються через рахунки за енергію. Порахуйте цю економію на 10-15 років уперед і покажіть розрахунок донору - дорожчий кошторис читається інакше.
Готуйте потребу до стану проєкту
Опис потреби, правовий механізм реалізації, фінансова модель. Без цих трьох частин донор не бачить, що фінансувати.
Заходьте в обласні переліки з власними пропозиціями
Процедура не зобов’язує обласну військову адміністрацію питати громаду, тому ініціатива має йти від громади. Готова пропозиція з проєктом і кошторисом має шанс потрапити в перелік, згадка на нараді - ні.
Не чекайте однієї великої програми
Частину рішень закривають державні програми енергопідтримки, гранти й партнерства. Станом на 16 лютого 2026 року приватним будинкам і таунхаусам держава компенсувала до 30% вартості обладнання (кредит до 480 тис. грн на строк до 10 років), а ОСББ і ЖБК - до 50% на генератор і до 70% на сонячну електростанцію або тепловий насос (кредит до 3 млн грн на строк до 3 років).
Як це виглядає в Циркунах
У концепцію заклали підземні комунікації, нові дороги й будівлі, сонячну електростанцію, ландшафтний парк, парк відпочинку біля водойми й гуртожитки для працівників підприємств.
І там само видно межу принципу. Підготовчі та проєктні роботи ведуть, капітальних не починають: працювати в селі майже неможливо. Рішення про старт ухвалюють Кабінет Міністрів і Харківська обласна адміністрація, і враховувати будуть ще одне - скільки людей повернеться. Служба відновлення від початку допускала, що з концепції зроблять лише частину, залежно від коштів.
Як це виглядає зблизька - у матеріалі про комплексне відновлення Циркунів.
Що громада робить, поки велика відбудова чекає
- розмінування території;
- підвіз питної води;
- встановлення генераторів;
- модульна амбулаторія;
- план розвитку громади до 2030 року.
Хто може закрити розрив між гаслом і проєктом
Між гаслом і проєктною документацією стоїть робота, якої ніхто не зобов’язаний робити: зібрати потребу громади, перевірити, чим її можна закрити за законом, порахувати кошти й знайти, хто їх дасть. Постанова цієї роботи не робить.
Це посильно для команди, у якій є:
- громадські організації;
- органи місцевого самоврядування;
- бізнес;
- науковці;
- ветерани з управлінським досвідом.
Ми ініціюємо таку роботу разом з партнерами. Як вона побудована - у матеріалі про платформу співпраці для відновлення громад.
- UNDRR: Пріоритет 4 Сендайської рамкової програми (Build Back Better)
- Сендайська рамкова програма зі зниження ризику лих на 2015-2030 роки (повний текст, UNDRR)
- Постанова КМУ № 382 від 25.04.2023 (чинна редакція від 20.03.2025)
- Урядовий портал: визначено шість населених пунктів для комплексного відновлення
- Аналіз Transparency International щодо першого року експерименту (Texty.org.ua, 03.09.2024)
- Укрінформ, 21.01.2025: концепція комплексного відновлення Циркунів
- Економічна правда, 16.02.2026: уряд розширює програми енергопідтримки для будинків
Матеріал має інформаційний характер і не замінює юридичної консультації. Постанова КМУ № 382 наводиться в поточній редакції від 20 березня 2025 року: перед рішеннями звіряйте чинну редакцію на zakon.rada.gov.ua.
Часті питання
Що означає принцип Build Back Better простими словами?
Де принцип «краще, ніж було» закріплений на міжнародному рівні?
Які населені пункти увійшли в український експериментальний проєкт?
Чи зобов’язує програма покращувати об’єкти при відновленні?
Скільки об’єктів відновили за перший рік експерименту?
Чи діє експериментальний проєкт у 2026 році?
Що зробити громаді, щоб принцип справді працював?
Чому капітальні роботи в Циркунах не почалися?
Чому критерій відбору населених пунктів вважають невитриманим?
Чи можуть громади самі подавати об’єкти до переліків на відновлення?
Чому відновлення «краще, ніж було» дорожче за звичайний ремонт?
Коротко про головне
«Краще, ніж було» це не обіцянка кращого ремонту, а підхід зі Сендайської рамкової програми: під час відновлення вбудувати зниження ризику, щоб наступного разу втрати були меншими. В українську практику принцип увійшов через експериментальний проєкт за постановою № 382.
Слабке місце видно з аналізу Transparency International: покращення не стало обов’язковою умовою процедури. Тому принцип працює лише там, де громада сама закладає його в технічне завдання й кошторис.
Якщо ваша громада готує рішення і шукає партнерів, напишіть: [email protected].