Територіальна громада
Ставить завдання, ухвалює правові акти щодо власних водних об’єктів, відповідає за результат на своїй території.
Працюємо з територіальними громадами так, щоб рішення про власну воду, землю й інфраструктуру вони ухвалювали з даними на руках. Модель відпрацьована в Циркунівській громаді на Харківщині.
Громада ставить завдання й ухвалює правові акти, наукова установа дає методику вимірювання, фонд закриває те, чого бракує обом. Дані виникають раніше за рішення: громада планує роботу з власними природними активами, спираючись на виміри.
Класична схема виглядає так: громада описує потребу, фонд її закриває, обидві сторони йдуть далі. Ця схема працює, і ми з неї починали. Вона не впливає на рішення: поки фонд возить генератори, громада ухвалює рішення про свердловини, стоки й греблі без екологічних даних, бо даних не існує.
Ставить завдання, ухвалює правові акти щодо власних водних об’єктів, відповідає за результат на своїй території.
Дає методологію: як міряти, як оцінювати, як перевести виміряне в цільові показники документа.
Закриває те, чого бракує обом: кошти на конкретні потреби, польову роботу, вихід на міжнародні програми.
Що з цього виходить
У Циркунах результатом стала операційна ціль 4.1 Стратегії розвитку громади до 2030 року з дев’ятьма вимірюваними індикаторами: скільки гектарів лісу відновити, скільки кілометрів русла очистити, скільки точок громадського моніторингу поставити. Це рядки в документі, затвердженому розпорядженням, а не наміри.
Мережа не збирається за принципом «хто відгукнувся». Громада має відповідати всім умовам одночасно, інакше модель у ній не запуститься.
Річка, водосховище або водно-болотні угіддя, які вже приймають наслідки відбудови, агронавантаження, видобутку чи розмінування.
Поки в громаді немає світла й води, розмова про моніторинг екосистем неможлива. Модель працює на наступному кроці, коли громада переходить від виживання до планування.
Хтось має ухвалювати правові акти щодо водних об’єктів громади. Без цього дані нікуди не лягають.
Ініціативна група, молодіжна рада, місцеві активісти: ті, хто вестиме моніторинг після того, як закінчиться навчання.
Спочатку лист про наміри, потім угода. Громаду на підставі усної згоди учасницею мережі ми не рахуємо.
Географія мережі, Харківщина й Київщина, охоплює два різні типи тиску на воду: прифронтову територію з наслідками бойових дій і розмінування та столичну агломерацію з високим антропогенним навантаженням.
Станом на 07.08.2026 підтверджену участь у мережі має одна громада, Циркунівська. Її участь підтверджена не листом про наміри, а 22 місяцями спільної роботи, розпорядженням про робочу групу та затвердженою Стратегією. Решта громад на стадії перемовин, і ми не називаємо їх, доки не підписані листи про наміри: назвати громаду учасницею до того, як вона це підтвердила документом, було б неправдою щодо самої громади.
Готове до моменту підписання: відпрацьована модель, науковий партнер, вихід на міжнародні програми через проєктний рух «ЕКОПЛАТФОРМА СТАЛОГО РОЗВИТКУ&ЗЕЛЕНИЙ ПЕРЕХІД» Соціальної Асоціації «Українські біженці UAPT».
Чого в цій роботі поки немає
Що саме переносимо в інші громади, чому мережа, а не шість окремих проєктів, за якими ознаками добираємо учасниць і на якому етапі робота зараз.
Що втратила громада, що вона планує зробити до 2030 року, яка в цьому роль фонду і чого фонд не робив.