Відновлення · розвиток громад

Від переліку потреб до плану, який громада ухвалила

Працюємо з територіальними громадами так, щоб рішення про власну воду, землю й інфраструктуру вони ухвалювали з даними на руках. Модель відпрацьована в Циркунівській громаді на Харківщині.

Коротко

Громада ставить завдання й ухвалює правові акти, наукова установа дає методику вимірювання, фонд закриває те, чого бракує обом. Дані виникають раніше за рішення: громада планує роботу з власними природними активами, спираючись на виміри.

9 вимірюваних індикаторів у стратегії громади операційна ціль 4.1 Стратегії розвитку Циркунівської громади до 2030 року
22 місяці спільної роботи з якірною громадою від першої передачі допомоги 09.2024 до 07.08.2026
Модель

Три сторони, і жодна не робить роботу за іншу

Класична схема виглядає так: громада описує потребу, фонд її закриває, обидві сторони йдуть далі. Ця схема працює, і ми з неї починали. Вона не впливає на рішення: поки фонд возить генератори, громада ухвалює рішення про свердловини, стоки й греблі без екологічних даних, бо даних не існує.

Територіальна громада

Ставить завдання, ухвалює правові акти щодо власних водних об’єктів, відповідає за результат на своїй території.

Наукова установа

Дає методологію: як міряти, як оцінювати, як перевести виміряне в цільові показники документа.

Фонд

Закриває те, чого бракує обом: кошти на конкретні потреби, польову роботу, вихід на міжнародні програми.

Що з цього виходить

У Циркунах результатом стала операційна ціль 4.1 Стратегії розвитку громади до 2030 року з дев’ятьма вимірюваними індикаторами: скільки гектарів лісу відновити, скільки кілометрів русла очистити, скільки точок громадського моніторингу поставити. Це рядки в документі, затвердженому розпорядженням, а не наміри.

Добір

За якими ознаками добираємо громади

Мережа не збирається за принципом «хто відгукнувся». Громада має відповідати всім умовам одночасно, інакше модель у ній не запуститься.

  1. Водний об’єкт під тиском

    Річка, водосховище або водно-болотні угіддя, які вже приймають наслідки відбудови, агронавантаження, видобутку чи розмінування.

  2. Аварійну стадію пройдено

    Поки в громаді немає світла й води, розмова про моніторинг екосистем неможлива. Модель працює на наступному кроці, коли громада переходить від виживання до планування.

  3. Дієздатний орган самоврядування

    Хтось має ухвалювати правові акти щодо водних об’єктів громади. Без цього дані нікуди не лягають.

  4. Люди на місці

    Ініціативна група, молодіжна рада, місцеві активісти: ті, хто вестиме моніторинг після того, як закінчиться навчання.

  5. Готовність закріпити участь документом

    Спочатку лист про наміри, потім угода. Громаду на підставі усної згоди учасницею мережі ми не рахуємо.

Географія мережі, Харківщина й Київщина, охоплює два різні типи тиску на воду: прифронтову територію з наслідками бойових дій і розмінування та столичну агломерацію з високим антропогенним навантаженням.

Стан робіт

На якому етапі напрям зараз

Станом на 07.08.2026 підтверджену участь у мережі має одна громада, Циркунівська. Її участь підтверджена не листом про наміри, а 22 місяцями спільної роботи, розпорядженням про робочу групу та затвердженою Стратегією. Решта громад на стадії перемовин, і ми не називаємо їх, доки не підписані листи про наміри: назвати громаду учасницею до того, як вона це підтвердила документом, було б неправдою щодо самої громади.

Готове до моменту підписання: відпрацьована модель, науковий партнер, вихід на міжнародні програми через проєктний рух «ЕКОПЛАТФОРМА СТАЛОГО РОЗВИТКУ&ЗЕЛЕНИЙ ПЕРЕХІД» Соціальної Асоціації «Українські біженці UAPT».

Чого в цій роботі поки немає

  • Підписаних угод з громадами-учасницями, окрім якірної. Мережа існує як модель і як перемовини, а не як чинне об’єднання.
  • Власних лабораторних потужностей. Точкові вимірювання виконують профільні організації на договірній основі, і ми не видаємо їхні результати за власні.
  • Зовнішнього фінансування на розгортання мережі. Поки напрям тримається на власних ресурсах фонду й волонтерській участі фахівців.
Матеріали

Докладно про роботу напряму

Мережа громад: як ми тиражуємо модель Циркунів

Що саме переносимо в інші громади, чому мережа, а не шість окремих проєктів, за якими ознаками добираємо учасниць і на якому етапі робота зараз.

Читати

Циркуни-2030: внесок фонду

Що втратила громада, що вона планує зробити до 2030 року, яка в цьому роль фонду і чого фонд не робив.

Читати

Екологічний напрям, з якого виросла ця робота

Часті питання

Скільки громад уже в мережі?
Підтверджену участь має одна громада, Циркунівська. Її участь підтверджена 22 місяцями спільної роботи, розпорядженням про робочу групу та затвердженою Стратегією розвитку громади до 2030 року. Решта громад на стадії перемовин, і ми не називаємо їх, доки не підписані листи про наміри.
Що саме фонд переносить в інші громади?
Не проєкт і не обладнання, а спосіб роботи: розподіл ролей між громадою, наукою і фондом, за якого дані з’являються раніше за рішення. Методику вже написано, тому наступні громади проходять цей шлях швидше за якірну.
Хто науковий партнер напряму?
ННІ «Інститут державного управління» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Точкові лабораторні дослідження виконують профільні організації на договірній основі: власних лабораторних потужностей фонд не має і чужих результатів за свої не видає.
Як громаді долучитися до мережі?
Напишіть на [email protected] або зателефонуйте за номером +38 (063) 185-31-71. Громада має відповідати п’яти умовам одночасно, вони перелічені в розділі «Добір» на цій сторінці.