Платформа співпраці для відновлення громад

Плани відновлення сьогодні є майже в кожної громади, що пережила окупацію чи обстріли. Документи є, а грошей під них немає: захід у плані описаний загально, правового механізму немає, фінансової моделі немає, партнера немає. Разом з партнерами ми ініціюємо проєктний напрям, який працює з цим розривом - міжрегіональну платформу співпраці.

Головне

Платформа збирає до 50 постійних учасників: громадські організації, ветеранські організації, органи місцевого самоврядування, бізнес, наукове та експертне середовище
Постійно працюють три фокус-групи: правова, економічно-інвестиційна та ветеранська
Дві пілотні громади отримають карти потреб, ресурсів і можливостей та щонайменше три опрацьовані рішення з правовим механізмом і фінансовою моделлю
Заплановані дві міжрегіональні конференції, навчальна програма для учасників і дві мікроініціативи, запущені на практиці
Робочий цикл напряму розрахований на дев’ять місяців: від аналізу планів громад до запуску перших мікроініціатив

Чого бракує планам громад, щоб під них дали кошти?

Донор читає план громади і не бачить, що саме фінансувати: заходи встигли застаріти, потреби ніхто не вишикував за важливістю, рішення описані надто загально. Поверх цього - слабка роль громади в державній процедурі, а до планування відновлення ніхто не запрошує ветеранів.

Ми починаємо роботу з громадою з того, що в неї вже написано. Далі відкривається те, чого в тих документах немає.

Частина заходів застаріла після змін безпекової та соціально-економічної ситуації: план складали в одних умовах, а громада живе в інших.
Потреби не вишикувані за важливістю, тому незрозуміло, з чого починати.
Самі рішення описані надто загально, щоб під них давали кошти.

Ще одну прогалину видно з боку держави. Transparency International у розборі експериментального проєкту з комплексного відновлення відзначила: участь органів місцевого самоврядування в ньому зробили необов’язковою, переліки об’єктів формують обласні військові адміністрації, а як і в які строки громада подає свої пропозиції, процедура не пише. Автори розбору прямо називають ризик: інтереси громади можуть просто не врахувати.

І окремо про людей. Ветерани, які мають досвід управління в умовах ризику, до планування відновлення практично не залучені. Механізму, який завів би їх до цієї роботи, просто немає.

Хто збирається за одним столом платформи?

Платформа зводить п’ять сторін: ветеранів і ветеранські організації, громадські організації, органи місцевого самоврядування, бізнес, науку та експертне середовище. Кожна сторона приносить те, чого бракує іншим: управлінський досвід, зв’язок з мешканцями, повноваження довести рішення до ради, ресурси для співінвестування й методологію перевірки рішень.

Склад підібраний так, щоб рішення проходило весь шлях без пересадок: від потреби мешканців до голосування в раді.

Учасник	Що приносить у роботу
Ветерани та ветеранські організації	Управлінський досвід, здатність працювати в умовах ризику, розуміння потреб побратимів у громаді
Громадські організації	Досвід проєктної роботи, зв’язок з мешканцями, навички залучення фінансування
Органи місцевого самоврядування	Повноваження внести рішення до плану громади або винести його на розгляд ради
Бізнес	Ресурси, готовність до співінвестування, реальні вимоги до інфраструктури
Наука та експертне середовище	Методологія, обґрунтування, перевірка рішень до того, як вони підуть у документ

Органи місцевого самоврядування є в платформі з першого місяця, і це принципово. Напрацювання не лягають у стіл: у них одразу є адресат з повноваженнями.

Чим займаються три фокус-групи?

Робота йде в трьох постійних групах. Правова відповідає за механізм реалізації, економічно-інвестиційна - за фінансову модель і залучення капіталу, ветеранська - за реінтеграцію ветеранів та їхню участь в управлінні проєктами. Кожна група опрацьовує свій шар одного й того самого рішення.

Групи постійні, тому одне рішення від першої юридичної перевірки до фінансової моделі веде та сама команда.

Фокус-група	Чим займається
Правова	Юридичний супровід громад, робота з комунальним і державним майном, договірні та правові моделі реалізації проєктів відновлення, зокрема публічно-приватне партнерство
Економічно-інвестиційна	Економічне обґрунтування проєктів, фінансові моделі, оцінка інвестиційної привабливості, залучення приватного та донорського капіталу
Ветеранська	Соціальна реінтеграція ветеранів та їхня участь у плануванні й управлінні проєктами відновлення громад

Поділ не випадковий. Потреба стає проєктом тоді, коли в неї є правовий механізм, фінансова модель і люди, які доведуть її до кінця. Одного з трьох завжди бракує, і робота зупиняється там.

Як виглядає один робочий цикл платформи?

Цикл починається з аналізу чинних планів двох пілотних громад і закінчується запуском двох мікроініціатив. Між ними - карти потреб, перша конференція з відбором пріоритетів, навчальна програма для учасників, робочі зустрічі фокус-груп, моніторинг фондів і друга конференція.

Дев’ять місяців розкладені на сім етапів. Кожен наступний починається з готового продукту попереднього: без карти потреб конференції нема з чого відбирати пріоритети, а без відібраних пріоритетів фокус-групам немає над чим працювати.

дев’ять місяціводин робочий цикл платформи: від першого аналізу планів до запуску мікроініціатив

Конструкцію тримає постійний склад учасників, спільний цифровий робочий простір з усіма матеріалами й регулярний ритм зустрічей між великими подіями.

Аналіз чинних планів двох пілотних громад

Що вже профінансовано, що зупинилося на пів дорозі, чого в планах немає взагалі.

Карти потреб, ресурсів і можливостей

Результат аналізу, з якого видно і прогалини, і те, що в громаді вже є.

Перша міжрегіональна конференція

Учасники платформи разом відбирають пріоритети для подальшої роботи.

Навчальна програма

Як аналізувати план громади, як бачити можливості ревіталізації, як шукати рішення, партнерів і джерела фінансування.

Робочі зустрічі фокус-груп

Правова група опрацьовує механізм реалізації, економічно-інвестиційна готує фінансову модель, ветеранська визначає роль ветеранів і місцевих спільнот.

Моніторинг фондів і програм

До кожного рішення додаємо потенційних партнерів і джерела коштів.

Друга конференція і мікроініціативи

Опрацьовані рішення виносимо на обговорення, дві ініціативи громади запускають на практиці.

Що лишиться в громадах після проєкту?

У громадах лишається робочий комплект, з яким можна йти до партнерів і донорів уже без нас: карти потреб і можливостей, база джерел фінансування, щонайменше три проєктні концепції або партнерські пропозиції, методичні рекомендації щодо участі ветеранів, спільний цифровий простір і меморандуми про продовження співпраці.

Карти потреб і можливостей двох громад.
База потенційних партнерів і джерел фінансування.
Щонайменше три проєктні концепції або партнерські пропозиції.
Пакет методичних рекомендацій щодо участі ветеранів та інших груп у плануванні й реалізації відновлення.
Спільний цифровий робочий простір з робочими матеріалами.
Меморандуми про продовження співпраці між учасниками платформи.

Для нас підсумок вимірюється одним: чи потрапили напрацювання платформи в рішення громад. Цільове значення - дві громади, які внесли опрацьовані рішення до своїх планів стійкості, відновлення або розвитку.

Сподобалася стаття?
Підтримайте наш фонд
46 234

Сума внеску

Чому в центрі платформи саме ветерани?

Бо в громаді управлінський досвід ветеранів майже не працює: людину з фронту бачать у ролі адресата підтримки. Платформа переводить її в іншу роль - через навчання проєктному управлінню, місце за столом переговорів поруч з органами місцевого самоврядування, бізнесом і науковцями та конкретне рішення, за яке вона відповідає.

За плечима у ветерана планування, логістика, робота з людьми й ухвалення рішень там, де ціна помилки висока. У громаді про цей досвід рідко згадують.

Платформа додає те, чого для такої участі бракує.

Тренінги - інструменти проєктного управління для цивільної роботи.
Фокус-групи - місце за столом переговорів поруч з органами місцевого самоврядування, бізнесом і науковцями.
Конкретна потреба громади - предмет, за який людина відповідає замість загального «залучення ветеранів».

На якому етапі ініціатива зараз?

Ініціатива готова на папері й поки без грошей. Методика, склад учасників і план робіт описані, а підґрунтя дала робота фонду з Циркунівською громадою Харківської області у 2025 році. Партнерство з громадою і з академічним інститутом закріплене документами - розпорядженням про робочу групу та меморандумом.

Фінансування ще немає. Платформа поки існує як опрацьований задум з описаною методикою, складом учасників і планом робіт. Старт залежить від того, чи вдасться залучити ресурс на дев’ять місяців роботи.

Підґрунтя вже є. Протягом 2025 року команда фонду працювала з Циркунівською громадою Харківської області: досліджувала інституційно-правову спроможність громади, оцінювала, що треба змінити у водопостачанні й водовідведенні, проводила польові обстеження й лабораторні дослідження.

Ця робота показала: коли органи місцевого самоврядування, громадські організації, наука і бізнес сходяться навколо конкретної потреби, з’являється результат. Поки кожен іде своїм маршрутом, результату немає.

Партнерство закріплене документами. У Циркунівській громаді створено робочу групу зі Стратегії розвитку до 2030 року, що підтверджено розпорядженням № 01-04/106 від 30.07.2025. Академічний партнер з інституційно-правової методології та підготовки стратегій - ННІ «Інститут державного управління» ХНУ імені В. Н. Каразіна; співпрацю Інституту з громадою закріплено меморандумом 2025 року.

Чого фонд у цьому напрямі поки не робить?

Три межі ми називаємо самі, щоб не створювати хибних очікувань: публічність домовленостей, гроші й повноваження.

Перелік із двох пілотних громад не називаємо публічно, доки не підписані відповідні домовленості.
Фінансування конкретних об’єктів громадам не обіцяємо: платформа готує рішення й шукає партнерів; бюджет громади вона не замінює.
Замість органів місцевого самоврядування не працюємо: рішення ухвалює громада, а ми готуємо для нього матеріал.

Межі корисні обом сторонам: громада бачить, під що підписується, а платформа не бере на себе роботу, яку не може виконати.

Джерела:

Матеріал описує проєктний напрям, який фонд ініціює разом з партнерами. Фінансування ще не залучене, тому строки, склад учасників і перелік пілотних громад можуть змінитися.

Часті питання

Що таке міжрегіональна платформа співпраці для відновлення громад?

Проєктний напрям, у якому ветерани, громадські організації, місцева влада, бізнес і науковці разом доводять потребу громади до рішення з правовим механізмом і фінансовою моделлю.

Скільки учасників буде в платформі?

До 50. Це постійний склад: ветерани й ветеранські організації, громадські організації, органи місцевого самоврядування, бізнес, наукове та експертне середовище.

Які фокус-групи працюють у платформі?

Три постійні. Правова - механізм реалізації, майно, договірні моделі, зокрема публічно-приватне партнерство. Економічно-інвестиційна - обґрунтування, фінансові моделі, залучення капіталу. Ветеранська - реінтеграція ветеранів та їхня участь в управлінні проєктами.

Чому плани громад не доходять до фінансування?

Бо в них немає того, під що дають гроші: правового механізму, фінансової моделі й партнера. До того ж частина заходів встигла застаріти, а пріоритетів ніхто не розставив.

Скільки триває робочий цикл напряму?

Дев’ять місяців. Перший етап - аналіз чинних планів двох пілотних громад, останній - запуск двох мікроініціатив.

Які громади стануть пілотними?

Назв поки не оголошуємо: спершу мають бути підписані домовленості з громадами.

Що отримають пілотні громади?

Карти потреб, ресурсів і можливостей та щонайменше три опрацьовані рішення з правовим механізмом і фінансовою моделлю. Дві з них громада запускає на практиці як мікроініціативи.

Чи обіцяє платформа громаді гроші на конкретний об’єкт?

Ні. Ми готуємо рішення й шукаємо під нього партнерів. Бюджету громади це не замінює.

Яка роль ветеранів у плануванні відновлення?

Управлінський досвід, робота в умовах ризику, розуміння потреб побратимів у громаді. Щоб цей досвід працював, платформа дає навчання проєктному управлінню, місце у фокус-групах поруч з органами місцевого самоврядування, бізнесом і науковцями та конкретне рішення під відповідальність.

Навіщо в платформі органи місцевого самоврядування з першого місяця?

Бо тільки вони можуть внести рішення до плану громади або подати його на розгляд ради. Без них напрацювання лягають у стіл.

Ініціатива вже фінансується?

Ні. Методика, склад учасників і план робіт готові, а ресурсу на дев’ять місяців роботи ще немає.

На якому досвіді ґрунтується задум?

На роботі 2025 року з Циркунівською громадою Харківської області: фонд досліджував інституційно-правову спроможність громади, оцінював потреби водопостачання та водовідведення, проводив польові обстеження й лабораторні дослідження. У громаді працює робоча група зі Стратегії розвитку до 2030 року (розпорядження № 01-04/106 від 30.07.2025).

Коротко про головне

Плани відновлення в громадах є, а рішень, під які дають кошти, бракує. Платформа співпраці закриває саме цей проміжок: потреба громади доходить до стану проєкту з правовим механізмом, фінансовою моделлю та відповідальними людьми.

Фінансування напряму поки немає, і ми про це говоримо прямо. Готові методика, склад учасників і план робіт на дев’ять місяців.

Долучитися як партнер, експерт або громада: [email protected]. Звітність фонду відкрита.