Мережа громад: як ми тиражуємо модель Циркунів

← Напрям: Екологічне відновлення територіальних громад

У Циркунах ми вперше побачили, як це працює: громада, університет і фонд роблять кожен свою частину, і з цього виходить документ, за яким громада може ухвалювати рішення про власну природу. На це пішло майже два роки.

Наступне завдання напрямку — повторити цей результат в інших громадах, не витрачаючи на кожну по два роки. Ця сторінка пояснює, що саме ми переносимо, за якими ознаками добираємо громади і на якому етапі ця робота зараз.

Головне

• Що тиражуємо. Не проєкт і не обладнання, а спосіб роботи: розподіл ролей між громадою, наукою і фондом, за якого дані з'являються раніше за рішення.
• Планований розмір. Шість територіальних громад Харківщини й Київщини, включно з якірною Циркунівською.
• Склад. Формується. Участь кожної громади закріплюється листом про наміри, і склад мережі ми оприлюднимо після підписання — не раніше.
• Чому мережа. Річкові басейни не збігаються з межами громад, тому окремі громадські моніторинги дають розрізнені дані, які не складаються в картину басейну.
• Що вже є. Відпрацьована в Циркунах модель, науковий партнер, міжнародна платформа. Чого ще немає — підписаних угод з громадами-учасницями.

Що саме ми називаємо «моделлю Циркунів»

Найпростіше пояснити від зворотного. Класична гуманітарна схема виглядає так: громада описує потребу, фонд закриває потребу, обидві сторони йдуть далі. Ця схема працює і ми з неї починали — сім передач допомоги з вересня 2024 року, усі в публічному реєстрі.

Проблема в тому, що вона не впливає на рішення. Поки фонд возить генератори, громада ухвалює рішення про свердловини, стоки й греблі — і ухвалює їх без екологічних даних, бо даних просто не існує. Через десять років ці рішення стануть станом її річок.

Модель, яка виросла в Циркунах, влаштована інакше. У ній три сторони, і жодна не робить роботу за іншу:

Результат такої роботи в Циркунах — операційна ціль 4.1 Стратегії розвитку громади до 2030 року з дев'ятьма вимірюваними індикаторами: скільки гектарів лісу відновити, скільки кілометрів русла очистити, скільки точок громадського моніторингу поставити. Це вже не наміри, а рядки в затвердженому розпорядженням документі.

Саме цей перехід — від переліку потреб до вимірюваних зобов'язань громади щодо власних природних активів — ми й називаємо моделлю. Тиражувати означає пройти цей шлях із наступними громадами швидше, бо методологію вже написано.

Чому мережа, а не шість окремих проєктів

Це питання ми ставили собі самі, і відповідь у ньому технічна, а не організаційна.

Водозбірний басейн річки не збігається з межами громади й часто не збігається з межами області. Громада, яка виміряла воду тільки в себе, отримує число без контексту: вона не знає, прийшло забруднення згори чи виникло в неї. Дві сусідні громади, які міряли різними методиками в різні місяці, не можуть скласти свої числа разом — це будуть незіставні дані.

Тому мережа тримається на трьох речах:

1. Єдина методика вимірювання. Один протокол для всіх учасниць: що міряємо, чим, з якою періодичністю, як фіксуємо. Тоді дані різних громад стають зіставними і складаються в картину басейну.
2. Навчання місцевих людей, а не виїзди фахівців. Обладнання й експерти для кожного села — це бюджет, якого немає ні в кого. Натомість ми навчаємо тих, хто вже живе в громаді: активістів, молодіжні ради, місцевих учителів. Точкові лабораторні дослідження при цьому лишаються за профільними організаціями — саме вони дають контрольні точки, до яких прив'язуються масові виміри.
3. Спільний результат. Зібрані громадами дані зводяться разом і стають підставою для оцінки майбутніх інвестиційних проєктів — з відбудови, геологорозвідки, розмінування. Одна громада з такими даними — прохач. Мережа громад з такими даними — сторона розмови.

За якими ознаками ми добираємо громади

Мережа не збирається за принципом «хто відгукнувся». Громада має відповідати кільком умовам одночасно, інакше модель у ній не запуститься:

• Є водний об'єкт під тиском. Річка, водосховище або водно-болотні угіддя, які вже приймають наслідки відбудови, агронавантаження, видобутку чи розмінування.
• Громада пройшла аварійну стадію. Поки в громаді немає світла й води, розмова про моніторинг екосистем неможлива і не потрібна. Модель працює на наступному кроці — коли громада переходить від виживання до планування.
• Є дієздатний орган місцевого самоврядування. Хтось має ухвалювати правові акти щодо водних об'єктів громади. Без цього дані нікуди не лягають.
• Є люди на місці. Ініціативна група, молодіжна рада, місцеві активісти — ті, хто вестиме моніторинг після того, як закінчиться навчання.
• Є готовність закріпити участь документом. Спочатку лист про наміри, потім угода. Ми не рахуємо громаду учасницею мережі на підставі усної згоди.

Географія — Харківщина й Київщина — не випадкова. Це два різні типи тиску на воду: прифронтова територія з наслідками бойових дій і розмінування та столична агломерація з високим антропогенним навантаженням. Модель, яка витримає обидва, буде придатна й для інших регіонів.

Сподобалася стаття?
Підтримайте наш фонд   
46 234

Разовий платіж Регулярний платіж: щомісяця

День

Тиждень

Місяць

---

Сума внеску

100 200 500^★ 1000 UAH USD EUR

На якому етапі мережа зараз

Станом на 7 серпня 2026 року в мережі одна громада з підтвердженою участю — Циркунівська, і її участь підтверджена не листом про наміри, а 22 місяцями спільної роботи, розпорядженням про робочу групу та затвердженою Стратегією.

Решта громад — на стадії перемовин. Ми не називаємо їх на цій сторінці, доки не підписані листи про наміри: назвати громаду учасницею до того, як вона це підтвердила документом, було б неправдою щодо самої громади. Коли листи буде підписано, ми оновимо цю сторінку повним складом і датами.

Що вже готове до моменту підписання: відпрацьована в Циркунах модель, науковий партнер — ННІ «Інститут державного управління» ХНУ імені В. Н. Каразіна, вихід на міжнародні програми через проєктний рух ЕКОПЛАТФОРМА СТАЛОГО РОЗВИТКУ&ЗЕЛЕНИЙ ПЕРЕХІД Соціальної Асоціації «Українські біженці UAPT».

Чого в цій роботі поки немає

Перелік не менш важливий за попередній.

• Немає підписаних угод з громадами-учасницями, окрім якірної. Мережа існує як модель і як перемовини, а не як чинне об'єднання.
• Немає власних лабораторних потужностей у фонду. Точкові вимірювання виконують профільні організації на договірній основі, і ми не видаємо їхні результати за власні.
• Немає зовнішнього фінансування на розгортання мережі. Робота над ним триває; поки що напрямок тримається на власних ресурсах фонду й волонтерській участі фахівців.
• Немає даних моніторингу по громадах, крім тих, що містяться у Стратегії Циркунівської громади. Мережа тільки будується — вимірювання почнуться після навчання місцевих груп.

Межі того, про що ця сторінка

Уточнення для тих, хто читає кілька наших матеріалів поспіль.

Мережа, про яку тут ідеться, — це майданчики тиражування моделі: територіальні громади Харківщини й Київщини, участь яких закріплюється документами. Усе, що написано вище, стосується саме її.

Фонд бере участь і в ширших ініціативах — разом із міжнародними партнерами, з іншим складом учасників і на іншому рівні роботи з водними екосистемами. Їх ми на цій сторінці не описуємо: поки домовленості не закріплені документами, окреслювати їхній периметр передчасно.

Ми розводимо ці речі свідомо. Змішати їх означало б завищити масштаб уже зробленого — а сторінку читають ті, хто перевіряє.

Що з цього випливає

Модель, яку ми переносимо, коштує небагато в грошах і дуже багато в часі: два роки присутності в громаді, перш ніж з'явився перший документ. Сенс мережі в тому, щоб наступним громадам не платити цю ціну повторно — методику вже написано, помилки вже зроблено, партнери вже знайдені.

Що потрібно, щоб мережа з'явилася: підписані листи про наміри від громад, навчені групи моніторингу на місцях і фінансування на перший цикл вимірювань. Над усіма трьома ми працюємо зараз.

Джерела

• Екологічне відновлення громад — опис напрямку фонду, його склад і принципи роботи.
• Циркуни-2030: внесок фонду — розбір операційної цілі 4.1 і ролі фонду в роботі над Стратегією.
• Стратегія розвитку Циркунівської сільської територіальної громади до 2030 року — затверджена розпорядженням начальника Циркунівської сільської ВА №01-04/82 від 16.06.2026.
• Реєстр наданої допомоги фонду — акти приймання-передачі, зокрема по Циркунівській громаді.
• ЕКОПЛАТФОРМА СТАЛОГО РОЗВИТКУ&ЗЕЛЕНИЙ ПЕРЕХІД (ESD&GT) — проєктний рух Соціальної Асоціації «Українські біженці UAPT», Португалія.

Матеріал має інформаційний характер і описує стан роботи на дату публікації. Склад мережі на цій сторінці не наведено, оскільки участь громад ще не закріплена документами; сторінку буде оновлено після підписання. Показники по Циркунівській громаді наведено за Стратегією розвитку громади до 2030 року із зазначенням джерела.

Інші напрями цього блоку

Усі три напрями разом — на сторінці напряму Екологічне відновлення територіальних громад.