Українська
English
У Циркунах ми вперше побачили, як це працює: громада, університет і фонд роблять кожен свою частину, і з цього виходить документ, за яким громада може ухвалювати рішення про власну природу. На це пішло майже два роки.
Наступне завдання напрямку — повторити цей результат в інших громадах, не витрачаючи на кожну по два роки. Ця сторінка пояснює, що саме ми переносимо, за якими ознаками добираємо громади і на якому етапі ця робота зараз.
Головне
- Що тиражуємо. Не проєкт і не обладнання, а спосіб роботи: розподіл ролей між громадою, наукою і фондом, за якого дані з'являються раніше за рішення.
- Планований розмір. Шість територіальних громад Харківщини й Київщини, включно з якірною Циркунівською.
- Склад. Формується. Участь кожної громади закріплюється листом про наміри, і склад мережі ми оприлюднимо після підписання — не раніше.
- Чому мережа. Річкові басейни не збігаються з межами громад, тому окремі громадські моніторинги дають розрізнені дані, які не складаються в картину басейну.
- Що вже є. Відпрацьована в Циркунах модель, науковий партнер, міжнародна платформа. Чого ще немає — підписаних угод з громадами-учасницями.
Що саме ми називаємо «моделлю Циркунів»
Найпростіше пояснити від зворотного. Класична гуманітарна схема виглядає так: громада описує потребу, фонд закриває потребу, обидві сторони йдуть далі. Ця схема працює і ми з неї починали — сім передач допомоги з вересня 2024 року, усі в публічному реєстрі.
Проблема в тому, що вона не впливає на рішення. Поки фонд возить генератори, громада ухвалює рішення про свердловини, стоки й греблі — і ухвалює їх без екологічних даних, бо даних просто не існує. Через десять років ці рішення стануть станом її річок.
Модель, яка виросла в Циркунах, влаштована інакше. У ній три сторони, і жодна не робить роботу за іншу:
| Сторона | Її частина роботи |
|---|---|
| Територіальна громада | Ставить завдання, ухвалює правові акти щодо власних водних об'єктів, відповідає за результат на своїй території |
| Наукова установа | Дає методологію: як міряти, як оцінювати, як перевести виміряне в цільові показники документа |
| Фонд | Закриває те, чого не вистачає обом: кошти на конкретні потреби, польову роботу, вихід на міжнародні програми |
Результат такої роботи в Циркунах — операційна ціль 4.1 Стратегії розвитку громади до 2030 року з дев'ятьма вимірюваними індикаторами: скільки гектарів лісу відновити, скільки кілометрів русла очистити, скільки точок громадського моніторингу поставити. Це вже не наміри, а рядки в затвердженому розпорядженням документі.
Саме цей перехід — від переліку потреб до вимірюваних зобов'язань громади щодо власних природних активів — ми й називаємо моделлю. Тиражувати означає пройти цей шлях із наступними громадами швидше, бо методологію вже написано.
Чому мережа, а не шість окремих проєктів
Це питання ми ставили собі самі, і відповідь у ньому технічна, а не організаційна.
Водозбірний басейн річки не збігається з межами громади й часто не збігається з межами області. Громада, яка виміряла воду тільки в себе, отримує число без контексту: вона не знає, прийшло забруднення згори чи виникло в неї. Дві сусідні громади, які міряли різними методиками в різні місяці, не можуть скласти свої числа разом — це будуть незіставні дані.
Тому мережа тримається на трьох речах:
- Єдина методика вимірювання. Один протокол для всіх учасниць: що міряємо, чим, з якою періодичністю, як фіксуємо. Тоді дані різних громад стають зіставними і складаються в картину басейну.
- Навчання місцевих людей, а не виїзди фахівців. Обладнання й експерти для кожного села — це бюджет, якого немає ні в кого. Натомість ми навчаємо тих, хто вже живе в громаді: активістів, молодіжні ради, місцевих учителів. Точкові лабораторні дослідження при цьому лишаються за профільними організаціями — саме вони дають контрольні точки, до яких прив'язуються масові виміри.
- Спільний результат. Зібрані громадами дані зводяться разом і стають підставою для оцінки майбутніх інвестиційних проєктів — з відбудови, геологорозвідки, розмінування. Одна громада з такими даними — прохач. Мережа громад з такими даними — сторона розмови.
За якими ознаками ми добираємо громади
Мережа не збирається за принципом «хто відгукнувся». Громада має відповідати кільком умовам одночасно, інакше модель у ній не запуститься:
- Є водний об'єкт під тиском. Річка, водосховище або водно-болотні угіддя, які вже приймають наслідки відбудови, агронавантаження, видобутку чи розмінування.
- Громада пройшла аварійну стадію. Поки в громаді немає світла й води, розмова про моніторинг екосистем неможлива і не потрібна. Модель працює на наступному кроці — коли громада переходить від виживання до планування.
- Є дієздатний орган місцевого самоврядування. Хтось має ухвалювати правові акти щодо водних об'єктів громади. Без цього дані нікуди не лягають.
- Є люди на місці. Ініціативна група, молодіжна рада, місцеві активісти — ті, хто вестиме моніторинг після того, як закінчиться навчання.
- Є готовність закріпити участь документом. Спочатку лист про наміри, потім угода. Ми не рахуємо громаду учасницею мережі на підставі усної згоди.
Географія — Харківщина й Київщина — не випадкова. Це два різні типи тиску на воду: прифронтова територія з наслідками бойових дій і розмінування та столична агломерація з високим антропогенним навантаженням. Модель, яка витримає обидва, буде придатна й для інших регіонів.
Сподобалася стаття?Підтримайте наш фонд
46 234
На якому етапі мережа зараз
Тут ми говоримо прямо, бо цю сторінку читають люди, які перевіряють.
Станом на 7 серпня 2026 року в мережі одна громада з підтвердженою участю — Циркунівська, і її участь підтверджена не листом про наміри, а 22 місяцями спільної роботи, розпорядженням про робочу групу та затвердженою Стратегією.
Решта громад — на стадії перемовин. Ми не називаємо їх на цій сторінці, доки не підписані листи про наміри: назвати громаду учасницею до того, як вона це підтвердила документом, було б неправдою щодо самої громади. Коли листи буде підписано, ми оновимо цю сторінку повним складом і датами.
Що вже готове до моменту підписання: відпрацьована в Циркунах модель, науковий партнер — ННІ «Інститут державного управління» ХНУ імені В. Н. Каразіна, вихід на міжнародні програми через проєктний рух ЕКОПЛАТФОРМА СТАЛОГО РОЗВИТКУ&ЗЕЛЕНИЙ ПЕРЕХІД Соціальної Асоціації «Українські біженці UAPT».
Чого в цій роботі поки немає
Перелік не менш важливий за попередній.
- Немає підписаних угод з громадами-учасницями, окрім якірної. Мережа існує як модель і як перемовини, а не як чинне об'єднання.
- Немає власних лабораторних потужностей у фонду. Точкові вимірювання виконують профільні організації на договірній основі, і ми не видаємо їхні результати за власні.
- Немає зовнішнього фінансування на розгортання мережі. Робота над ним триває; поки що напрямок тримається на власних ресурсах фонду й волонтерській участі фахівців.
- Немає даних моніторингу по громадах, крім тих, що містяться у Стратегії Циркунівської громади. Мережа тільки будується — вимірювання почнуться після навчання місцевих груп.
Межі того, про що ця сторінка
Уточнення для тих, хто читає кілька наших матеріалів поспіль.
Мережа, про яку тут ідеться, — це майданчики тиражування моделі: територіальні громади Харківщини й Київщини, участь яких закріплюється документами. Усе, що написано вище, стосується саме її.
Фонд бере участь і в ширших ініціативах — разом із міжнародними партнерами, з іншим складом учасників і на іншому рівні роботи з водними екосистемами. Їх ми на цій сторінці не описуємо: поки домовленості не закріплені документами, окреслювати їхній периметр передчасно.
Ми розводимо ці речі свідомо. Змішати їх означало б завищити масштаб уже зробленого — а сторінку читають ті, хто перевіряє.
Що з цього випливає
Модель, яку ми переносимо, коштує небагато в грошах і дуже багато в часі: два роки присутності в громаді, перш ніж з'явився перший документ. Сенс мережі в тому, щоб наступним громадам не платити цю ціну повторно — методику вже написано, помилки вже зроблено, партнери вже знайдені.
Що потрібно, щоб мережа з'явилася: підписані листи про наміри від громад, навчені групи моніторингу на місцях і фінансування на перший цикл вимірювань. Над усіма трьома ми працюємо зараз.
Джерела
- Екологічне відновлення громад — опис напрямку фонду, його склад і принципи роботи.
- Циркуни-2030: внесок фонду — розбір операційної цілі 4.1 і ролі фонду в роботі над Стратегією.
- Стратегія розвитку Циркунівської сільської територіальної громади до 2030 року — затверджена розпорядженням начальника Циркунівської сільської ВА №01-04/82 від 16.06.2026.
- Реєстр наданої допомоги фонду — акти приймання-передачі, зокрема по Циркунівській громаді.
- ЕКОПЛАТФОРМА СТАЛОГО РОЗВИТКУ&ЗЕЛЕНИЙ ПЕРЕХІД (ESD>) — проєктний рух Соціальної Асоціації «Українські біженці UAPT», Португалія.
Матеріал має інформаційний характер і описує стан роботи на дату публікації. Склад мережі на цій сторінці не наведено, оскільки участь громад ще не закріплена документами; сторінку буде оновлено після підписання. Показники по Циркунівській громаді наведено за Стратегією розвитку громади до 2030 року із зазначенням джерела.
Часті питання
Які саме громади входять до мережі?
Чому саме шість громад?
Мережа вже працює?
Чим це відрізняється від звичайної гуманітарної допомоги?
Чи платить фонд громадам за участь у мережі?
Громада хоче долучитися — що робити?
Поточні відкриті збори
Внесок на будь-який відкритий збір фонду спрямовується на конкретну потребу — зі звітом після передачі.
46 708
128 800
105
5 000 000
Спільний збір949 151
1 000 000
Підтримати підрозділи через фонд - БО БФ «Міжнародний Рух Єдності», ЄДРПОУ 44797809. Документи для податкової знижки надаємо за запитом.
Мережа громад починається не з грошей, а з підписаного листа про наміри й кількох людей на місці, готових міряти воду щомісяця.
Якщо ви представляєте громаду, наукову установу або програму підтримки — напишіть нам: [email protected].
