Безбар’єрність у громаді: що вимагають норми і що показує досвід трьох країн

Коли громада відбудовує школу, амбулаторію чи центр послуг, доступність зазвичай згадують останньою - коли проєкт уже намальований. Тоді пандус стає добудовою, а не частиною входу. Нижче - що вимагають українські норми, у якій точці це перевіряють, і три робочі моделі з України, Британії та Фінляндії.

Звідки цей досвід і хто ним ділився?

Тема з 2024 року стала тільки ближчою: громади переходять від аварійних робіт до проєктів відновлення, і саме зараз ухвалюють рішення, які визначать доступність закладів на десятиліття вперед.

Зустріч називалася «Міжнародний і національний досвід розбудови доступності та інклюзії під час війни». Формат зібрали за тими самими принципами, про які говорили: учасникам забезпечили переклад українською жестовою мовою і синхронний українсько-англійський переклад. Від нашого фонду участь була спільною з Асоціацією «Українські біженці UAPT» з Португалії.

Організатори - Abilis Foundation, фінський фонд, заснований 1998 року самими людьми з інвалідністю, і Технічна робоча група з питань віку та інвалідності, яка працює в Україні з грудня 2015 року в межах Кластеру захисту.

Що потрібно жестомовній людині, щоб отримати послугу в громаді?

Український блок представила Ольга Бурлака, голова ГО «Освітня допомога», кандидат педагогічних наук. Організація працює в Хмельницькій територіальній громаді й об’єднує вчителів із порушеннями слуху: освітня допомога, консультування, адвокація прав, освітні програми. Серед тих, з ким вона працює, - внутрішньо переміщені особи й мешканці громади з порушеннями слуху: діти, дорослі й люди старшого віку.

Названі бар’єри:

• недостатній рівень соціальних послуг;
• обмежена кількість перекладачів жестової мови в громадах;
• перешкоди під час працевлаштування й навчання;
• нерівність можливостей.

Запропоновані рішення стосувалися підготовки людей, а не закупівлі обладнання:

1. Навчати фахівців жестової мови і давати їм знання про особливості розвитку людей із порушеннями слуху.
2. Забезпечити громаду перекладачами - через навчання і гідну оплату роботи.
3. Створювати можливості професійного навчання з подальшим працевлаштуванням.
4. Проводити курси, лекції й воркшопи за участю людей і з порушеним, і зі збереженим слухом.

Правова рамка для цього є. Стаття 4 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначає українську жестову мову мовою спільноти жестомовних осіб і гарантує кожному право вільно використовувати її в суспільному житті, вивчати та навчатися нею. Закон чинний, поточна редакція від 27.06.2026, перевірено 16.09.2026.

Чи вирішує проблему розвинена система соціального захисту?

Цей кейс представив Dr. Ruslan Vasyutin - про інтеграцію українських родин із дітьми з інвалідністю у Великій Британії, з особистим досвідом і можливими рішеннями.

На британському прикладі видно, що потреба такої родини не одна, а ціла система: первинна медична допомога й діагностика, реабілітація, спеціальне обладнання, соціальна й фінансова підтримка, освіта, підтримка батьків і спільнота, у якій родина не залишається сама.

Водночас наявність системи ще не означає, що родина отримає все й одразу: окремі послуги доводиться чекати довго. Назв конкретних програм і строків очікування в матеріалах зустрічі не зафіксовано, тому тут ми їх не наводимо.

Прикладний висновок для України: працює не один сервіс, а взаємодія медичної, соціальної та освітньої систем, місцевої влади, громадських і благодійних організацій. Там, де ця взаємодія не налагоджена, родина сама стає координатором власного маршруту - і витрачає на це сили, яких і так бракує.

Хто вирішує, як саме людина отримує допомогу?

Фінський блок представили The Threshold Association і Assistentti.info.

Threshold Association, фінською Kynnys ry, заснували 1973 року студенти з інвалідністю Гельсінського університету. Поштовхом стали фізичні бар’єри, через які вони не могли відвідувати заняття нарівні з іншими. Сьогодні організація має осередки в кількох містах Фінляндії, і керують нею самі люди з інвалідністю - від ухвалення рішень до щоденної роботи.

Ключовий принцип руху незалежного життя простий: бар’єри створює середовище, а не діагноз. Отже, змінювати треба середовище. Цю ж логіку описують терміни, якими користуються в українських документах, - універсальний дизайн і розумне пристосування.

Персональна допомога у Фінляндії надається за законом про послуги для осіб з інвалідністю й охоплює не тільки побут:

Важливо, як саме послуга організована. За даними European Social Network, найпоширеніша модель - та, де людина сама наймає асистента й виступає його роботодавцем: близько 64% випадків. Ще приблизно чверть - послуги від місцевої влади або закуплені в постачальника, і невелика частка - ваучери.

Це змінює роль людини в системі: вона не отримувач готового рішення, а той, хто ухвалює рішення щодо власного життя.

Які норми зобов’язують закласти доступність у проєкт?

Рамка складається з трьох документів, і кожен відповідає за свою ділянку.

Найпрактичніший пункт - другий. Експертиза перевіряє проєкт, зокрема «щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення». Формулювання дослівне з порядку, затвердженого постановою № 560 (чинна, редакція від 10.06.2026, перевірено 16.09.2026).

Тобто доступність у проєкті - не побажання замовника, а предмет перевірки. Якщо її не закласти, це спливе не на відкритті об’єкта, а раніше й дорожче.

Сподобалася стаття?
Підтримайте наш фонд   
46 234

Разовий платіж Регулярний платіж: щомісяця

День

Тиждень

Місяць

---

Сума внеску

100 200 500^★ 1000 UAH USD EUR

Чому пандуса недостатньо, щоб громада стала безбар’єрною?

Національна стратегія із створення безбар’єрного простору до 2030 року виділяє шість напрямів безбар’єрності. Перелічую їх повністю, бо в громадах під безбар’єрністю зазвичай розуміють лише перший:

1. Фізична - будівлі, транспорт, вулиці, входи до закладів.
2. Інформаційна - доступність публічної інформації, оповіщення, доступ до інформації під час судового й виборчого процесу.
3. Цифрова - доступ до інтернету, якість електронних комунікаційних послуг, доступність сайтів і електронних сервісів.
4. Суспільна та громадянська - участь у житті громади нарівні з іншими.
5. Освітня - рівний доступ до освіти й навчання протягом життя.
6. Економічна - доступ до роботи й економічної самостійності.

Розподіл пояснює, чому три кейси з круглого столу не дублюють один одного. Український - це інформаційна й освітня безбар’єрність: людині потрібен перекладач, щоб дістатися послуги. Британський - суспільна: родина не має залишатися сама зі своїм маршрутом. Фінський - економічна й суспільна: людина сама розпоряджається допомогою і працює.

Для громади з цього випливає проста перевірка. Відремонтований вхід до центру послуг закриває перший напрям. Але якщо на сайті громади немає доступної версії документів, а на прийом не можна записатися без телефонної розмови, бар’єр просто переїхав з ґанку в інше місце.

Що з цього досвіду переноситься в українську громаду?

Три кейси влаштовані по-різному, і зіставлення показує, де саме проходить межа між тим, що можна перенести, і тим, що тримається на чужій системі:

Люди, для яких створюють рішення, мають бути в процесі його створення. Фінська організація почалася з того, що студенти з інвалідністю самі назвали бар’єр, який їм заважав. Українська - з того, що вчителі з порушеннями слуху самі організувалися навколо своєї потреби.

Для громади, яка готує проєкт відновлення, це означає прості речі. Доступність входить у технічне завдання, а не в перелік побажань. Організації людей з інвалідністю з’являються в обговоренні на етапі визначення потреби, а не на відкритті об’єкта. Бюджет заходу враховує переклад жестовою мовою, якщо на заході будуть жестомовні учасники.

Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю Законом № 1767-VI від 16.12.2009, закон чинний. Рамка не нова - питання завжди в тому, як вона доходить до конкретної громади.

Що перевіряти на кожному кроці проєкту відновлення?

Послідовність, у якій доступність не губиться:

1. Визначення потреби. Хто в громаді стикається з бар’єрами і з якими саме. Тут залучаємо організації людей з інвалідністю - не для погодження вже готового рішення, а щоб знати, що саме не працює.
2. Технічне завдання. Доступність формулюємо як вимогу з посиланням на чинну редакцію ДБН, а не як рядок «передбачити зручність для маломобільних груп».
3. Проєктна документація. Перевіряємо, що закладене в завданні дійшло до креслень: входи, шляхи руху всередині, санвузли, тактильні елементи, місця для паркування.
4. Експертиза. Тут нормативи доступності перевіряють офіційно. Якщо на цьому кроці з’являються зауваження, виправлення коштує проєктних годин, а не будівельних робіт.
5. Будівництво. Контролюємо саме ті вузли, які найчастіше спрощують на майданчику: ухил пандуса, ширина дверного отвору в чистоті, поріг, висота розміщення обладнання.
6. Приймання. Об’єкт приймають разом з людьми, які ним користуватимуться. Практичний критерій один: чи може людина скористатися послугою самостійно.
7. Після відкриття. Інформаційна й цифрова частина: доступні формати документів, запис на прийом не лише телефоном, зрозуміла навігація на місці.

Чому це питання відбудови, а не лише соціальної політики?

Наш фонд працює з громадами в напрямі «Відновлення»: оцінка потреб, збір даних, підготовка проєктів, пошук партнерів. У проєкті «ЖИВА ВОДА» це оцінка водних систем громад, у платформі співпраці - робота з планами розвитку.

Інклюзія тут не окремий напрям поряд з іншими, а умова, за якою перевіряють рішення. Якщо громада відновила заклад, до якого людина на кріслі колісному не потрапить самостійно, вона відновила будівлю, а не послугу.

Про те, чому відбудовувати варто не так, як було, ми писали в матеріалі про принцип «краще, ніж було». Доступність - одна з тих речей, які роблять «краще» вимірюваним: або людина може скористатися послугою самостійно, або ні.

Участь у міжнародних майданчиках дає фонду дві речі. Перша - моделі, які вже працюють в інших країнах. Друга - контакти організацій, які цими моделями займаються щодня, і до яких можна звернутися, коли постане конкретне питання в конкретній громаді.

Матеріал має інформаційний характер. Правові норми змінюються - перевіряйте чинну редакцію на офіційних ресурсах.