До 2022 року дванадцять артезіанських свердловин давали воду 85% житлового фонду Циркунівської громади. Сьогодні працюють три. Каналізаційних очисних споруд у громаді немає жодних — і не було до війни.
Це не аварія, яку треба усунути. Це стан, у якому громада на північ від Харкова просто зараз ухвалює рішення на десять років уперед: де бурити, куди відводити стоки, до чиєї системи підключатися. Розповідаємо, що відомо про водні системи громади, звідки ці дані і як вони виглядають за мірками, до яких Україна рухається за Угодою про асоціацію.
Головне
- Що це. Зведення того, що про водопостачання, водовідведення й водні екосистеми Циркунівської громади каже її власна Стратегія розвитку до 2030 року та План її реалізації.
- Водопостачання. З дванадцяти довоєнних свердловин працюють три; покриття централізованим водопостачанням впало з 85% до 40%.
- Водовідведення. Каналізаційних очисних споруд не існує, насосні станції не працюють; 80% домогосподарств користуються вигрібними ямами й септиками.
- Водні екосистеми. Понад 270 га водних об'єктів: 8,5 км річки Харків, В'яловське водосховище (133 га), 240 га заплавних лук.
- Оцінка за стандартами ЄС. Стратегія оцінює загальну відповідність громади вимогам ЄС у 31%, а водовідведення — у 10%. Це найнижчий показник серед усіх секторів.
Чому водопостачання, каналізацію й річку рахують разом
У громаді, де немає централізованої каналізації, ці три речі — не три різні теми, а один замкнений контур.
Майже всі мешканці, які фактично живуть у громаді, беруть воду з власних свердловин у подвір'ях глибиною 18–25 метрів або з вуличних колодязів і колонок. Підземні води тут залягають на глибині 8–15 метрів, а водоносні горизонти пов'язані з алювіальними відкладами річки Харків. Тобто джерело питної води лежить неглибоко і живиться тим самим ландшафтом, у який 80% домогосподарств відводять стоки через вигрібні ями «різного технічного стану: від сучасних септиків з біологічним доочищенням до старих негерметичних ям».
Стратегія називає це прямо: негерметичні ями «створюють ризики забруднення ґрунтових вод». Вивезення рідких побутових відходів у громаді не здійснюється взагалі.
Водопостачання: що було і що є
До повномасштабного вторгнення централізована система обслуговувала села Циркуни, Черкаські Тишки і Руські Тишки. Якість підземних вод тоді відповідала санітарним нормам для господарсько-питного водопостачання, мінералізація становила 0,8–1,2 г/л.
| Показник | До 2022 року | Станом на 2025 рік |
|---|---|---|
| Артезіанські свердловини | 12 (глибина 18–25 м) | 3 у селі Циркуни |
| Сумарний дебіт | 420 м³/год | до 70 м³/год |
| Водонапірні башти | 8 | потребують відбудови (6 у планах) |
| Розподільчі мережі | 45 км | 20 км у планах реконструкції |
| Покриття централізованим водопостачанням | 85% | 40% |
| Тариф | 12,4 грн/м³ | 32,00 грн/м³ |
Окремий сюжет — якість того, що є. За оцінкою Стратегії, у підземних водах громади зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій: за нафтопродуктами у 3–5 разів, за кадмієм у 2,8 раза, за нітратами у 2,2 раза. Документ зазначає, що це спільна загроза для всіх сусідніх громад, і що вода потребує обов'язкового кип'ятіння або фільтрування.
Розрив між приладом і відчуттям
Найцікавіше в документі — не самі цифри, а те, як вони розходяться з тим, що відчувають люди.
У соціологічному опитуванні громади (липень–серпень 2025 року, 134 анкети з усіх дев'яти сіл) 62,7% респондентів оцінили якість своєї води як хорошу або відмінну. Додатково очищують воду 29,9%. Водночас інструментальна оцінка в тій самій Стратегії говорить про перевищення ГДК у 2,2–5 разів.
Це не суперечність і не чиясь помилка. Це нормальна ситуація там, де немає системного моніторингу: людина оцінює воду за смаком, запахом і прозорістю, а нітрати, кадмій і нафтопродукти не мають ні смаку, ні запаху. Саме цей розрив і робить громадський моніторинг якості води не «додатковою активністю», а базовою потребою — без нього рішення ухвалюють наосліп у буквальному сенсі.
Водовідведення: найпроблемніша сфера
Формулювання Стратегії тут не залишає простору для тлумачень: «Покриття централізованою каналізацією немає. Каналізаційні насосні станції не працюють. Каналізаційних очисних споруд не існує, що створює серйозні екологічні та санітарні ризики через скидання неочищених стоків у довкілля».
У зведеній таблиці комунальних послуг громада показує ту саму картину в динаміці: покриття централізованою каналізацією 45% у 2021 році, 20% у 2025-му, ціль 40% до 2030-го. Частка домогосподарств на локальних системах за той самий час зросла з 55% до 80%.
Наслідок Стратегія рахує окремо. За її оцінкою, при покритті централізованою каналізацією менш ніж 30% ризик спалахів кишкових інфекцій зростає у 3,5 раза; досягнення 40% покриття поверне цей ризик до прийнятного рівня.
Показово, що самі мешканці ставлять каналізацію в першу четвірку потреб — 47,0% вважають її першочерговою. І половину опитаних турбує саме екологічний бік питання: забруднення лісів, водойм і полів.
Водні екосистеми: що саме треба захищати
Загальна площа водних об'єктів громади — понад 270 гектарів. Головні з них:
- Річка Харків — 8,5 км територією громади з північного сходу на південний захід, 38,5 га водного дзеркала. Це екологічна вісь усієї території.
- В'яловське водосховище (місцева назва «Водобуд») — 133 га біля села Черкаські Тишки, найбільша водойма громади. Живиться струмком В'ялий та його джерельними притоками, які утворюють каскад ставків і заболочених ділянок.
- Частина Муромського водосховища — 78,4 га біля села Руські Тишки.
- Чотири ставки загальною площею близько 20 га (найбільший — 13,96 га біля села Петрівка). Лише один в оренді, решта — комунальна власність.
Найцінніше тут — не сама вода, а те, що навколо неї. Заплавні луки річки Харків площею 240 га і водно-болотні угіддя навколо В'яловського водосховища були, за формулюванням Стратегії, «важливими осередками збереження біологічного різноманіття»: тут гніздилося понад 40 видів птахів, серед них занесені до Червоної книги України.
Війна забрала більшу частину цього. Стратегія фіксує загибель понад 60% популяції птахів і забруднення водних об'єктів, а відновлення біологічного різноманіття оцінює у 50–70 років цілеспрямованої природоохоронної роботи. Частина заплавних територій потенційно замінована, і це відкладає будь-які роботи на роки.
Підтримайте наш фонд
46 234
Як це виглядає за мірками ЄС
Стратегія містить окремий розділ — аналіз відповідності практики громади вимогам ЄС у контексті Угоди про асоціацію (Додаток XXX, 26 директив у сфері довкілля). Загальна оцінка — 31% від цільових показників. Водовідведення отримало 10%: найнижчу оцінку серед усіх секторів громади.
| Акт ЄС | Що вимагає | Стан громади за Стратегією |
|---|---|---|
| Водна рамкова директива 2000/60/EC, ст. 9 | Відшкодування витрат на водні послуги | Тариф 32 грн/м³ не покриває операційних витрат |
| Директива (ЄС) 2020/2184 про питну воду | Підхід на основі оцінки ризиків, план безпеки води | Water Safety Plan не затверджений |
| Директива 91/271/ЄЕС про очистку міських стічних вод | Збирання й очищення стічних вод | Очисні споруди виведені з ладу, моніторингу скидів немає |
Одну річ варто додати до того, що написано в Стратегії. Директива 91/271/ЄЕС, на яку вона посилається, вже замінена: 27 листопада 2024 року ухвалено Директиву (ЄС) 2024/3019 про очистку міських стічних вод, яка скасовує 91/271/ЄЕС з 1 серпня 2027 року. Держави-члени мають привести законодавство у відповідність до 31 липня 2027-го.
Для громади це важливо однією деталлю: поріг, з якого населений пункт зобов'язаний збирати й очищувати стічні води, знижується з 2000 до 1000 еквівалентних мешканців. Тобто планка, до якої Циркуни готуються, з 2027 року стане суворішою, а не м'якшою.
Ще один момент зі Стратегії, який легко проминути: участь громади в басейновому управлінні забезпечена формально — через представництво в басейновій раді річок Сіверського Дінця. Але власної водної стратегії у громади немає, і саме це, за оцінкою документа, ускладнює доступ до європейського фінансування через програми LIFE та Cohesion Fund.
Що громада планує зробити
План реалізації Стратегії на 2026–2030 роки розписує водні завдання по кроках, з термінами й джерелами коштів.
| Завдання | Що передбачає | Кошти й строк |
|---|---|---|
| Water Safety Plan (2.1.3) | План безпеки води за Директивою 2020/2184 | Технічна допомога ЄС, 0,8 млн грн · 2026–2027 |
| Резервні свердловини (2.1.4) | 2–3 свердловини глибиною 80–120 м, ремонт мінімум 8 колодязів, не менше 9 колонок — по одній у кожному селі | ДФРР 6 млн грн + ЮНІСЕФ/Червоний Хрест 3 млн грн · 2026–2028 |
| Водопостачання і водовідведення (2.4.6) | ТЕО підключення до системи водовідведення Харкова, технічні умови Харківводоканалу, 5 локальних водопровідних систем (5 км), внутрішньосільська каналізація (5 км), резерв ділянки ~2 га під власні очисні на випадок відмови | Ukraine Facility 56 млн (75%) + ДФРР 12 млн (16%) + місцевий бюджет 7 млн (9%), разом 75 млн грн · 2027–2029 |
| Моніторинг якості води (4.3.2) | Договір з обласною лабораторією, 48 проб на рік (4 точки × 12 місяців) | Місцевий бюджет 150 тис. грн/рік · 2026–2029 |
| Очистка річки Харків (4.1.4) | 1 км русла від мосту, 2 км берегової лінії, вивезення 15–20 тонн сміття, 2 облаштовані зони доступу до води, 2 громадські толоки | Обласна екопрограма 0,8 млн + грант 0,5 млн + місцевий бюджет 0,3 млн грн |
Одне уточнення до таблиці: назви фондів і донорів у ній — це джерела, на які громада розраховує за Планом, а не отримані кошти. Жодне з цих фінансувань на момент публікації не підтверджене.
Головне рішення тут — стратегічне, і воно вже ухвалене. Громада обрала підключення до централізованої системи водовідведення міста Харкова замість будівництва власних очисних споруд: за оцінкою Стратегії, це мінімізує технічні та фінансові ризики. Власні очисні лишаються запасним варіантом, під який резервують землю.
Загальна потреба в інвестиціях у водогосподарську інфраструктуру, яку називає Стратегія, — мінімум 12 млн доларів на 2025–2028 роки: 8,5 млн на відновлення водопостачання до 75% покриття і 2,8 млн на каналізацію до 40%.
Яка в цьому роль фонду
Тут ми говоримо точно, бо цю сторінку читатимуть люди, які перевіряють.
Фонд працює з громадою з вересня 2024 року. Сім передач допомоги, оформлених актами приймання-передачі, — усі внесені до публічного реєстру наданої допомоги. Це були генератори: громада входила в зиму після окупації, і електрика була умовою роботи всього іншого, зокрема свердловин. Історія цього партнерства — в описі напрямку.
Наш науковий керівник входить до робочої групи зі Стратегії. Професор Ігор Дунаєв зазначений у її складі як запрошений експерт від ННІ «Інститут державного управління» ХНУ імені В. Н. Каразіна. Як саме розподілені ролі в розробці Стратегії, ми окремо розібрали в матеріалі «Циркуни-2030: внесок фонду».
Наша поточна робота — дані й документи. Ми зводимо показники водних систем громади в перевірюваний вигляд, звіряємо їх із чинними вимогами ЄС і готуємо проєктну заявку на міжнародне фінансування громадського моніторингу стану водних екосистем. Циркунівська громада в цій заявці — якірна: модель, напрацьована тут, має тиражуватися на інші громади.
Чого фонд не робив
- Фонд не проводив лабораторних вимірювань якості води в громаді. Усі показники на цій сторінці — дані Стратегії та Плану її реалізації.
- Фонд не є автором Стратегії й не фінансував її розробку.
- Фонд не будував і не фінансував об'єктів водопостачання чи водовідведення в громаді. Передана допомога — генератори, і вона так і зафіксована в реєстрі.
- Фонд не проводив соціологічного опитування, з якого взяті оцінки мешканців.
Що з цього випливає
Три речі, які видно з документів громади, якщо покласти їх поруч.
Перше. Найдешевше з усього переліку — моніторинг. 150 тисяч гривень на рік дають 48 проб і, за очікуванням Плану, виявляють 3–5 джерел забруднення. Порівняйте з 75 мільйонами на мережі. Дані коштують у п'ятсот разів менше за труби, а без них труби кладуть навмання.
Друге. Майже весь водний план громади написаний під зовнішні гроші. У завданні 2.4.6 частка місцевого бюджету — 9%. Решта — Ukraine Facility і державний фонд регіонального розвитку. Без зовнішнього фінансування план лишається текстом.
Третє. Вікно вужче, ніж здається. Директива, під яку громада готує очисні рішення, змінюється з серпня 2027 року, і поріг стає суворішим. Рішення про підключення до Харкова, резервування ділянки та проєктну документацію ухвалюються зараз — і саме зараз вони або враховують стан річки, заплав і підземних вод, або ні.
Джерела
- Стратегія розвитку Циркунівської сільської територіальної громади 2026–2030 рр. — затверджена розпорядженням начальника Циркунівської сільської ВА №01-04/82 від 16.06.2026. Дані про водні ресурси, ЖКГ, відповідність вимогам ЄС та результати опитування.
- План реалізації Стратегії розвитку на 2026–2030 рр. — операційні цілі 2.1, 2.4, 4.1 та 4.3: строки, показники й джерела фінансування водних завдань.
- Директива (ЄС) 2024/3019 про очистку міських стічних вод — ухвалена 27.11.2024, скасовує Директиву 91/271/ЄЕС з 01.08.2027; строк імплементації — 31.07.2027.
- Директива (ЄС) 2020/2184 про якість води, призначеної для споживання людиною — підхід на основі оцінки ризиків.
- Водна рамкова директива 2000/60/EC — стаття 9 про відшкодування витрат на водні послуги.
- Реєстр наданої допомоги фонду — акти приймання-передачі.
Матеріал має інформаційний характер. Усі показники стану водних систем Циркунівської громади наведено за Стратегією розвитку громади 2026–2030 рр. та Планом її реалізації із зазначенням джерела; фонд не проводив власних лабораторних вимірювань. Стан актів ЄС звірено за EUR-Lex станом на 07.08.2026.
Часті питання
Чи є в Циркунівській громаді централізоване водопостачання?
Чи безпечно пити воду з приватних свердловин у громаді?
Чому в громаді немає очисних споруд?
Скільки коштує привести водні системи громади до ладу?
Які водні об'єкти є в громаді?
Наскільки водні системи громади відповідають вимогам ЄС?
Звідки взяті цифри на цій сторінці?
Що робить фонд у цьому напрямку?
Поточні відкриті збори
Внесок на будь-який відкритий збір фонду спрямовується на конкретну потребу — зі звітом після передачі.
Підтримати підрозділи через фонд - БО БФ «Міжнародний Рух Єдності», ЄДРПОУ 44797809. Документи для податкової знижки надаємо за запитом.
Річка, заплави й підземні води Циркунівської громади переживуть будь-який проєкт — якщо рішення про труби й скиди ухвалять з ними, а не повз них. Вікно для цього відкрите зараз.
Долучитися можна внеском або партнерством: [email protected].