Як законно завозити дрони й засоби РЕБ: юридичні нюанси для волонтерів

 

Що змінилося у правилах ввезення дронів у 2025 році

Протягом останнього часу державні органи спростили процедури імпорту безпілотників для оборонних потреб, що зробило їх доступнішими для волонтерських ініціатив. Основні зміни стосуються ввезення дронів як гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану. У ряді випадків тепер не потрібно подавати додаткові документи, які раніше створювали затримки на кордоні. Зокрема, скасовано вимогу щодо надання гарантійних листів кінцевого споживача для дронів цивільного та подвійного призначення.
Процедура оформлення стала більш прозорою: пропуск безпілотників здійснюється у пункті перетину кордону на підставі декларації, яку подає особа, що перевозить вантаж. Декларацію можна подавати як у паперовому, так і в електронному форматі, що особливо зручно при термінових поставках або змінах маршруту. Важливо, що для цієї категорії не застосовують заходи нетарифного регулювання, а гарантійні листи не є обов’язковими для цивільних і «подвійних» дронів. Саме ці деталі часто визначають, чи пройде вантаж швидко, чи буде затриманий для додаткових перевірок.
Волонтерам необхідно чітко розуміти, які саме дрони вони планують ввозити, оскільки від цього залежить порядок контролю. Цивільні дрони розглядаються як технічні вироби для побутових потреб, зйомок, моніторингу та інших мирних задач. Дрони подвійного призначення формально не є військовими, проте здатні виконувати завдання для оборони, тому до їх документального оформлення слід підходити уважніше. Військові безпілотники або обладнання, що однозначно відноситься до військового призначення, підлягають суворішим вимогам та перевіркам, тож узгодження номенклатури та способу оформлення ще до перетину кордону є критично важливим.
Держава також уточнила термінологію та класифікацію окремих товарів у документах, щоб уникнути непорозумінь на кордоні. Ці зміни допомагають різним службам однаково оцінювати, який вантаж ввозиться, та зменшують кількість зайвих перевірок. Перед плануванням доставки доцільно перевірити категорію конкретної моделі та підготувати точний опис вантажу. Такий підхід знижує ризик затримок і дозволяє зберегти час — ресурс, який на фронті завжди є критично важливим.

Дрони як гуманітарна допомога для ЗСУ

У разі ввезення дронів як гуманітарної допомоги для підрозділів Збройних Сил України найбільш надійним є оформлення поставки через юридичну особу, наприклад, благодійний фонд, або безпосередньо на військову частину як отримувача допомоги. Такий підхід забезпечує прозорість передачі: донор або постачальник передає техніку благодійній організації, яка далі передає її конкретному отримувачу з фіксацією номенклатури, кількості та призначення. Всі передачі мають бути безоплатними та документально підтвердженими, оскільки податкові пільги, зокрема звільнення від ПДВ, застосовуються саме до благодійної допомоги без будь-якої компенсації. Для внутрішнього контролю та подальших перевірок отримувачі ведуть облік надходження, зберігання, розподілу та використання дронів, а у фінансовій звітності такі товари відображають окремо з поясненнями у примітках.
Окрему увагу слід приділити маркуванню. Товари, що надходять як благодійна допомога від вітчизняних донорів для цільової благодійної діяльності, повинні мати позначку «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетці, ярлику або на упаковці — зовнішній чи внутрішній — так, щоб напис було легко помітити під час огляду. Зазвичай маркування здійснює благодійник на етапі передачі, і це слід узгоджувати ще під час закупівлі, щоб уникнути додаткової підготовки в останній момент. Дотримання правил маркування та цільового використання контролюють уповноважені органи. Будь-які спроби реалізувати таку техніку за компенсацію можуть призвести до її вилучення або конфіскації, тому коректне оформлення та ведення звітності є не формальністю, а важливим юридичним захистом.

Обладнання РЕБ, anti-drone, засоби радіоелектронної боротьби

Засоби радіоелектронної боротьби та anti-drone системи вважаються чутливими не через формальну класифікацію, а через їхній реальний вплив на радіозв’язок і навігаційні системи. Таке обладнання здатне пригнічувати або змінювати роботу радіоканалів, перешкоджати управлінню безпілотними апаратами, а також впливати на GPS та інші системи позиціювання. У бойових умовах ці можливості створюють тактичну перевагу, однак поза зоною бойових дій або за неправильного застосування вони можуть становити ризик для критичної інфраструктури, роботи екстрених служб і навіть для власних підрозділів. Саме тому до РЕБ ставляться як до обладнання підвищеної уваги, де важливе не лише формальне оформлення, а й чітке розуміння, кому, з якою метою та за яких умов передається техніка.
Для волонтерів це означає, що підхід, який працює з дронами, у випадку з РЕБ може бути неприйнятним. Під однаковим зовнішнім виглядом обладнання можуть приховуватися принципово різні за правовим режимом пристрої: від пасивних детекторів або засобів моніторингу ефіру до активних передавачів, які підпадають під суворіші вимоги та обмеження. Ситуацію ускладнює й те, що більшість засобів РЕБ мають ознаки військового або подвійного призначення, а окремі з них можуть розглядатися як техніка, використання якої потребує спеціальної підготовки. Додаткову складність створюють технічні характеристики, які неможливо оцінити без фахової експертизи: робочі діапазони частот, потужність випромінювання, режими роботи, наявність підсилювачів або спрямованих антен.
Саме тому ще на етапі закупівлі, а тим більше перед ввезенням засобів РЕБ, доцільно узгоджувати номенклатуру з військовими спеціалістами, які розуміють сумісність із наявними системами та практику бойового застосування. Така взаємодія дозволяє коректно визначити призначення обладнання, уникнути помилок у назві й технічному описі та не завозити техніку, яку підрозділ фізично не зможе використати. Паралельно варто враховувати час і ресурси на взаємодію з державними органами у випадках, коли обладнання може підпадати під режими експортного контролю або інші форми спеціального регулювання.

Дозвільні процедури, правові обмеження та неформальні практики

Однією з найтиповіших помилок волонтерів залишається ввезення дронів на приватну особу без чіткого розуміння подальшого шляху передачі та кінцевого користувача. В умовах воєнного стану безпілотники сприймаються не як нейтральна електроніка, а як техніка підвищеного контролю, тому будь-яка невизначеність щодо походження, мети або отримувача одразу привертає увагу контролюючих органів. Ситуацію ускладнюють загальні обмеження на використання дронів цивільними особами без спеціальних дозволів. За таких умов підхід «спочатку завезти, а потім вирішувати» є вкрай ризикованим. Якщо під час перетину кордону або подальших перевірок неможливо чітко пояснити, для якого підрозділу призначена техніка і на яких підставах вона буде передана, вантаж легко перетворюється з допомоги на проблему.
Неформальні або так звані «сірі» практики зазвичай маскуються під побутові сценарії. Йдеться про перевезення кількох однакових дронів у багажі з поясненням «для знайомих», використання розмитих формулювань щодо особистого користування, відсутність листа-запиту від військового підрозділу чи благодійної організації, а також уникнення належного обліку. Навіть за відсутності злого умислу такі дії створюють підозру в незаконному обігу техніки подвійного призначення. На практиці негативні наслідки найчастіше несе саме волонтер: обладнання можуть вилучити для з’ясування обставин, а аргументи про необізнаність не завжди приймаються, коли питання стосується безпеки. Значно надійнішою є модель, за якої дрони ввозяться під конкретний запит, із заздалегідь визначеним маршрутом передачі та відповідальними особами, які приймають техніку.
Потенційні ризики не обмежуються затримками на митниці. Порушення встановлених правил може призвести до конфіскації обладнання, притягнення до адміністративної відповідальності, а в окремих випадках — і до відкриття кримінального провадження, якщо дії розцінюються як загроза обороноздатності, незаконне використання техніки або сприяння противнику. Особливо гостро ці наслідки проявляються у випадках польотів у заборонених зонах, поблизу військових об’єктів або в населених пунктах із посиленим режимом контролю, де будь-яке відхилення від правил привертає підвищену увагу.

Контакти та дії у разі виникнення питань на митниці

Якщо під час ввезення дронів виникають затримки або митник вимагає документи, що не передбачені для цієї категорії, найефективніше діяти спокійно та фіксувати суть питання: що саме вимагають, на якій підставі і на якому етапі оформлення. У таких випадках доцільно одразу звертатися на профільні гарячі лінії, які допомагають оперативно врегулювати спірні моменти на місці. Для питань, пов’язаних із контролем товарів цивільного та подвійного призначення, слід використовувати гарячу лінію Держекспортконтролю за номером 044 462 48 47. Якщо проблема стосується дій митниці або процедури пропуску через кордон, варто телефонувати на гарячі лінії Держмитслужби: 044 284 19 34 та 044 247 27 06.
Для швидкого та ефективного вирішення ситуації важливо чітко описати вантаж і мати базовий пакет відомостей: що саме ввозиться, у якій кількості, ким перевозиться, куди прямує та на яких умовах передається. Такий підхід дозволяє оперативніше усунути непорозуміння, особливо коли йдеться про гуманітарні поставки і час є критично важливим. Будь-які пропозиції «вирішити питання неофіційно» слід відхиляти, оскільки вони створюють значно більші юридичні ризики, ніж сама затримка. Натомість коректна та документована комунікація з відповідними службами часто дозволяє розблокувати оформлення без конфліктів і втрати вантажу.
Додатковим рівнем захисту для волонтера є фонд, через який організована поставка. Дія від імені благодійної організації забезпечує зрозумілий юридичний контур: наявні документи на отримання та передачу, підтвердження безоплатного характеру допомоги, відповідальні особи та облік. Це мінімізує простір для довільних трактувань і дозволяє швидко надати пояснення у разі запитань на кордоні щодо кінцевого користувача чи призначення техніки. У результаті фонд не просто формалізує процес, а фактично бере на себе частину юридичного навантаження, знижуючи ризики для волонтера.

Часті питання: як законно завозити засоби РЕБ та дрони

  • Які дрони вважаються цивільними, а які — подвійного або військового призначення?

    Цивільні дрони — це техніка, що зазвичай використовується для зйомки, моніторингу та інших мирних задач. Подвійного призначення — пристрої, які можуть застосовуватися і в цивільній сфері, і для потреб оборони, тому до них часто більше уваги при оформленні. Військового призначення — техніка, яка однозначно розглядається як військова, і до неї можуть застосовуватися інші режими контролю та вимоги.

  • Чи можна завозити дрони «на приватну особу», якщо я волонтер?

    Можна завозити дрони «на приватну особу», але без чіткого плану передачі, документів і підтвердження кінцевого користувача це створює високі ризики. У разі перевірок вам доведеться пояснювати походження, мету ввезення і шлях передачі, і саме «приватний» формат найчастіше виглядає непереконливо.

  • Як правильно оформлювати дрони як гуманітарну допомогу для ЗСУ?

    Найбезпечніше — оформлювати поставку через благодійну організацію або безпосередньо на військову частину як набувача допомоги. Важливо, щоб передача була безоплатною та підтверджувалася документально, а номенклатура і кількість збігалися з фактичним вантажем.

  • Куди звертатися, якщо на митниці виникли проблеми з оформленням дронів?

    У разі спорів і неправомірних вимог доцільно звертатися на гарячі лінії профільних органів: Держекспортконтролю 044 462 48 47, а також Держмитслужби 044 284 19 34 і 044 247 27 06. Якщо ви ввозите через благодійну організацію, фонд може надати юридичну підтримку документами та підтвердженням цільового призначення поставки.


Сума внеску
Підписатись на щомісячний платіж
Підпишіться, щоб не пропустити наші головні новини: